Що таке природна вентиляція

Природна вентиляція — це повітрообмін у приміщенні без вентиляторів, лише за рахунок різниці температур, тиску й вітру. Саме вона десятиліттями працювала в українських будинках і квартирах через вентканали та кватирки. Розберімо, що таке природна вентиляція, які її види, як зробити її правильно, як виконати простий розрахунок — і коли її вже недостатньо.

Що таке природна вентиляція

Природна (гравітаційна) вентиляція — це рух повітря, що виникає сам собою, без обладнання. Тепле відпрацьоване повітря легше за холодне, тому воно піднімається й виходить крізь вертикальні вентиляційні канали, а на його місце знадвору заходить свіже. Рушійних сил три: різниця температур усередині й назовні, різниця тиску за висотою та вітровий напір.

Простими словами, природний повітрообмін це пара «приплив + витяжка»: повітря має звідкись заходити й кудись виходити. Якщо перекрити приплив (наприклад, поставити герметичні вікна), витяжний канал «задихнеться» й тяга зникне. Оцінити ефективність природної вентиляції приміщення просто: якщо тяга в каналі є, а на вікнах немає конденсату — система працює.

Види природної вентиляції

За способом організації повітрообміну виділяють кілька видів природної вентиляції. Розгляньмо кожен окремо.

Організована природна вентиляція

Організована природна вентиляція — це коли приплив і витяжка сплановані заздалегідь: є вентиляційні канали, припливні клапани, кватирки й дефлектори, розраховані під конкретне приміщення. Саме так проєктують вентиляцію житлових і громадських будівель, щоб повітрообмін був передбачуваним.

Неорганізована природна вентиляція

Неорганізована природна вентиляція відбувається стихійно — крізь нещільності вікон і дверей, випадкові щілини та відкриті кватирки. Її не можна точно контролювати: узимку вона надмірна (протяги й тепловтрати), а влітку майже зникає.

Аерація

Аерація — це організований природний повітрообмін через фрамуги, вікна й аераційні ліхтарі, який застосовують передусім у виробничих приміщеннях і цехах із великими тепловиділеннями. За рахунок керованих отворів на різній висоті повітря заходить унизу й виходить угорі. Тому аерацію відносять до природної вентиляції виробничих приміщень — вона ефективна там, де є стабільні надлишки тепла від обладнання.

Як правильно зробити природну вентиляцію

Щоб природна вентиляція будинку чи квартири працювала, потрібно забезпечити і витяжку, і приплив. Практичні кроки:

• Перевірте вентканали. Витяжні канали в кухні й санвузлі мають бути чистими й тягнути — це основа.
• Забезпечте приплив. За герметичних вікон встановіть припливні клапани у стіну або віконну раму.
• Не перекривайте решітки. Заклеєні чи закриті меблями решітки «вбивають» повітрообмін.
• Додайте дефлектор. На виході каналу над дахом він підсилює тягу й захищає від задування.
• Провітрюйте за розкладом. Регулярне провітрювання компенсує брак припливу, поки не встановлені клапани.

Підсумок розділу: як правильно зробити природну вентиляцію — почати з припливу; без нього навіть чисті канали не тягнутимуть.

Природна вентиляція на кухні

Кухня — одне з ключових «вологих» приміщень, тож природна вентиляція на кухні заслуговує окремої уваги. Тут у вентканал виводять витяжку, а приплив забезпечують із суміжних кімнат чи крізь припливний клапан.

Важливий нюанс: потужна кухонна витяжка над плитою, врізана в загальний канал, може перекидати природну тягу. Тому для неї передбачають окремий вихід або зворотний клапан, щоб не порушувати повітрообмін решти квартири.

Підсумок розділу: на кухні природна витяжка працює лише за наявності припливу; потужну кухонну витяжку краще виводити окремо.

Розрахунок природної вентиляції

Розрахунок природної вентиляції на побутовому рівні зводиться до простого принципу кратності повітрообміну — скільки разів на годину повітря в приміщенні має повністю оновлюватися. Складні формули тут не потрібні.

Орієнтовну витяжку рахують так: L = V × n, де L — витрата повітря (м³/год), V — об’єм приміщення (м³), n — кратність (для житла зазвичай близько 1). Наприклад, для кімнати 4 × 5 м з висотою 2,7 м об’єм — 54 м³, тож за кратності 1 потрібно близько 54 м³/год. Нормативно орієнтуються ще й на витрату на людину (близько 30 м³/год на особу).

Підсумок розділу: порахуйте об’єм і помножте на кратність — і матимете орієнтир, чи вистачає штатних каналів, чи потрібен додатковий приплив.

Засоби природної вентиляції приміщень

До засобів природної вентиляції приміщень належать прості, але дієві елементи, які разом і забезпечують повітрообмін:

• Вікна й кватирки. Найпростіший приплив; для мікропровітрювання використовують щілинні режими фурнітури.
• Припливні клапани. Стінові чи віконні — дають приплив без відкривання вікон і протягів.
• Вентиляційні канали. Вертикальні шахти в кухні й санвузлі, що виводять повітря на дах.
• Дефлектори. Насадки на виході каналу, що підсилюють тягу за рахунок вітру.

Підсумок розділу: природний повітрообмін — це система з припливу (вікна, клапани) і витяжки (канали, дефлектори); працює лише тоді, коли є обидва складники.

Переваги та недоліки природної вентиляції

Щоб зрозуміти, коли природної вентиляції достатньо, а коли ні, порівняймо її сильні й слабкі сторони:

Коли природної вентиляції вже не вистачає — герметичні вікна, багато людей, волога чи цвіль — її підсилюють або замінюють механічною. Що це таке й яке обладнання потрібне, читайте в статті «Що таке місцева примусова вентиляція». Загальний огляд варіантів для дому — у матеріалі «Вентиляція в будинку: як обрати найкращу систему», а поки система не змонтована — «Як правильно провітрювати приміщення».

Підсумок розділу: природна вентиляція виграє простотою й енергонезалежністю, але щойно вимоги до якості повітря зростають — потрібна механічна система.

Часті запитання