Що таке синдром “хворої будівлі” та як із ним боротися?

Це не жарт. Будівлі також можуть хворіти, і про це варто знати, адже в наш час практично всі мешканці міст проводять 80-90% часу в приміщеннях. А якщо  будівля нездорова, то повітря в ній погіршує самопочуття людей.

Звідки взявся термін синдром “хворої будівлі”?

У 1970-х роках почали з’являтися дані про людей, що працювали в офісних будівлях і страждали від головного болю, подразнення слизових оболонок та перевтоми. У 80-х роках було виявлено, що проблема частіше виникає тоді, коли люди перебувають у герметичних приміщеннях. 

За останні 30 років збільшилася кількість працівників, які працюють у герметичних будівлях і нарікають на перевтому, втрату концентрації, проблеми з диханням, сухість шкіри та слизових оболонок (очей, носа, горла). 

Звичайно, всі ці симптоми часто спричинені стресами через надмірну відповідальність, пов’язану з посадами, тривогу щодо зарплати та ризик звільнення, соціальний клімат у колективах, обмеження, конфлікти, робочий графік. Не останнє місце займають індивідуальні особливості: схильність до алергії, астми, екземи. Але медики виявили ще дещо…

Спеціалісти назвали це синдромом хворої будівлі (Sick Building Syndrome, SBS). Справжня поширеність його невідома, хоча, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), синдром вражає 30% сучасних будівель, спричинюючи проблеми зі здоров’ям у 10–30% людей, що перебувають довгий час всередині, тобто працюють або живуть.

Яка будівля вважається хворою?

Нездорова будівля – це закритий простір, де принаймні 20% мешканців мають проблеми зі здоров’ям. 

Причини нездорової будівлі

В основі будь-якої хворої будівлі висока концентрація забруднювальних речовин у повітрі. Забруднювачами бувають неорганічні розчинники, що виділяються з фарб, клеїв або інших елементів меблів (килимів, ДСП). А також біоаерозолі, мікроорганізми, пилові кліщі, шерсть тварин, гриби, що розвиваються в пористих матеріалах.

ВООЗ визначає два різних типи хворих будівель:

• Тимчасово нездорова будівля.

Це нове або нещодавно відремонтоване приміщення, де в людей, які там довго перебувають, є вищезазначені симптоми, але вони з часом зменшуються, а приблизно через пів року взагалі зникають. Як правило, погане самопочуття людей пов’язане з викидами летких органічних сполук (ЛОС), які виділяються стінами, підлогою та будівельними матеріалами.

• Постійно нездорова будівля.

У цьому випадку симптоми дошкуляють роками. Зазвичай їх спричиняють недоліки приміщень: освітлення, кондиціонування повітря та вентиляція. Вони бувають пов’язані з викидами низькоякісних будівельних матеріалів та радону, що просочується з підвалів, якщо під будівлею є джерело цього небезпечного газу.

Як зрозуміти, що будівля нездорова?

ВООЗ визначає перелік спільних характеристик споруд:

• Герметичні будівлі.
• Відсутня або несправна система вентиляції, через що повітря недостатньо оновлюється. 
• Поганий розподіл повітря, що створює зони без вентиляції. 
• Загальна для всієї будівлі або великих площ система примусової вентиляції, в якій відбувається часткова рециркуляція повітря. Це особливо небезпечно, якщо отвори для свіжого повітря розташовані в не відповідних місцях.
• Погано сконструйовані установки обробки повітря та пристрої рекуперації енергії (опалення та кондиціонування повітря) можуть бути фактором ризику через перехресне забруднення свіжого та витяжного повітря .
• Неналежна фільтрація повітря. Може бути, якщо немає технічного обслуговування або конструкція неправильна, особливо коли погана якість зовнішнього повітря або висока рециркуляція.
• Вибір неякісних будівельних матеріалів .
• Підлога, стіни та інші елементи внутрішнього оздоблення з текстильним покриттям.
• Неефективна або неточна система кондиціонування, що ускладнює контроль температурної зони.
• Різниця в тиску між приміщеннями, що спричиняє протяги та зміну термо гідрометричних умов.
• Розташування будівель на екологічно забруднених територіях.

Якщо ви помітили ці ознаки у вашому приміщенні, а в людей, що довго перебувають у ньому (живуть, працюють чи навчаються), спостерігаються такі симптоми: подразнення слизової очей, носа та горла, сухість шкіри, захриплість, ускладнене дихання, висипи, головний біль, втома, нудота, запаморочення, часті респіраторні захворювання та зараження різними інфекціями, то можна говорити про синдром нездорової будівлі. Ще одна ознака SBM ㅡ симптоми, як правило, з’являються частіше вдень, ніж вранці. 

З 1987 року використовують методологію оцінювання хворих будівель. Це анкета з чотирьох пунктів:

1. Первинне обстеження будівлі та розгляд проблеми.
2. Оглядові заходи.
3. Перевірка вентиляції, кліматичних показників тощо.
4. Медичні обстеження та відповідні дослідження.

У фазі №3 визначається, чи достатній рівень вентиляції. Оцінюється, чи правильно проводиться технічне обслуговування фільтрів, змійовиків нагрівання, охолодження та енергообмінників. Якщо виявляється, що вентиляція не в належному стані, визначається, чи ефективність вентиляції відповідає очікуванням. Ще одним із найважливіших факторів, які оцінюються на цьому етапі, є визначення якості повітря. Для цього вимірюються такі параметри, як-от CO2, VOC та рівень вологості.

Що робити з хворою будівлею

Рішення залежать від рівня проблеми, а також від конструктивних характеристик будівлі. 

Найчастіші заходи 

• Встановлення вентиляційної системи відповідного розміру, що гарантує достатнє надходження зовнішнього повітря згідно з нормами притоку та рівнями фільтрації.
• Усунення забруднюючих речовин за допомогою решіток і повітрозабірних та витяжних дифузорів таким чином, який дає змогу уникнути протягів.
• Використання обладнання для очищення повітря та системи рекуперації енергії з високим рівнем герметичності, що дає змогу уникнути перехресного забруднення між свіжим повітрям і повітрям, що витягується.
• Зонування системи вентиляції та кондиціонування повітря. Це забезпечить оптимальний тепловий комфорт, а також відповідний вентиляційний потік у всіх приміщеннях будівлі.
• Придбання будівельних матеріалів із низьким рівнем викидів ЛОС .
• Встановлення зовнішніх повітрозабірників так, щоб вони були спрямовані на менш забруднені території. Наприклад, не в бік великих проспектів, а навпаки, в бік зелених насаджень.
• Інтегрування в систему вентиляції декількох рівнів фільтрації та очищення повітря для будівель, розташованих у зонах із підвищеним забрудненням довкілля.
• Заміна килимів на лінолеум чи інше покриття, в якому на накопичується пил і не утворюються алергени. Регулярне прання штор. Килими та штори створюють середовище, сприятливе для накопичення пилу і розмноження пилових кліщів.
• Створення спеціально обладнаної зони для курців. Щоб захистити некурців від шкідливого впливу диму та незручностей, спричинених пасивним димом, важливо мати відокремлену та розділену зону для куріння. Необхідно забезпечити достатнє оновлення повітря в цьому місці для куріння.

Практично у всіх хворих будівлях вентиляція відіграє вирішальну роль, і це особливо важливо, якщо врахувати, що недостатня вентиляція є однією з найпоширеніших причин SBM. Тому необхідно дбати про регулярне технічне обслуговування та очищення обладнання й вентиляційних каналів.