Вентиляція в багатоповерхових будівлях: особливості та вимоги

Вентиляція в багатоквартирному будинку має працювати цілодобово й для десятків квартир одночасно. Від неї залежить, чи буде застій повітря, волога, цвіль і запахи від сусідів. Розберімо, як влаштована вентиляція багатоповерхового будинку, коли природної системи вже недостатньо, які типові проблеми виникають і хто відповідає за обслуговування вентканалів.

Як влаштована вентиляція в багатоквартирному будинку

У типовій багатоповерхівці закладено загальну схему з вертикальними вентиляційними каналами. Витяжні решітки є у «вологих» приміщеннях — на кухні, у санвузлі та ванній. Відпрацьоване повітря з них піднімається спільним стояком і виходить на даху, а свіже мало надходити крізь нещільності вікон і дверей.

Канали кількох квартир зазвичай об’єднані в один стояк або підключені до нього через супутник-канал (перекидку). Саме тому вентиляція в багатоквартирному будинку — це спільна система: те, що робить один мешканець (потужна витяжка, засмічення, перекриття решітки), впливає на сусідів по стояку.

На практиці в багатоповерхівках трапляються три схеми каналів:

• Індивідуальні канали. Кожна квартира має власний вертикальний канал до даху. Схема найнадійніша щодо перетікання запахів, але займає багато місця, тож зустрічається переважно в невисоких будинках.
• Канали-супутники з перекидкою. Витяжка квартири виходить у короткий супутник-канал, який на поверх-два вище під’єднується до спільного стояка. Так економлять місце, але порушення тяги на одному поверсі позначається на інших.
• Спільний збірний короб. На технічному поверсі всі стояки зводяться в горизонтальний короб з витяжним вентилятором або дефлектором. Тут повітрообмін найбільше залежить від справності центрального обладнання.

Незалежно від схеми, ключова умова одна: у квартиру має надходити стільки ж свіжого повітря, скільки видаляє витяжка. Якщо припливу немає, будь-яка схема «задихається».

Природна система вентиляції у багатоквартирному будинку

Історично житлові будинки проєктували під природну (гравітаційну) вентиляцію. Природна вентиляція в багатоповерховому будинку працює за рахунок різниці температур: тепле повітря легше, тож воно піднімається каналом і виходить на даху, а свіже підсмоктується крізь вікна.

Поки у квартирах стояли дерев’яні вікна, приплив був постійним і система працювала. Щойно їх замінили на герметичні склопакети, приплив зник — а без нього витяжка зупиняється. Докладніше про принцип — у статті «Що таке природна вентиляція».

У природної системи в багатоповерхівці є ще одна вбудована слабкість — залежність від погоди. Взимку, коли різниця температур велика, тяга сильна; влітку, коли на вулиці так само тепло, як у квартирі, тяга майже зникає. Тому в спеку мешканці частіше скаржаться на задуху й запахи навіть за справних каналів.

Найпростіший спосіб повернути природній системі приплив, не переходячи на механіку, — встановити припливні клапани: віконні (у профіль склопакета) або стінові (наскрізний канал крізь зовнішню стіну з фільтром і шумопоглиначем). Вони впускають свіже повітря, зберігаючи герметичність вікна проти протягів і холоду.

Підсумок розділу: природна система працює лише за наявності припливу й достатньої різниці температур; герметичні вікна й літня спека — головні причини, чому вона «задихається». Часто рятують припливні клапани.

Примусова вентиляція у багатоквартирному будинку

Коли природної тяги вже недостатньо — на верхніх поверхах (де канал над квартирою короткий), за щільної забудови чи влітку — застосовують примусову (механічну) вентиляцію. Вона дає стабільний повітрообмін незалежно від погоди.

Для окремої квартири найшвидше рішення — компактні установки з рекуперацією тепла, що монтуються без розгалужених каналів:

NARAHДецентралізований рекуператор для однієї кімнати без каналів.Дивитися серію →TURAISДецентралізована установка з рекуперацією для квартир.Дивитися серію →NASHIRA SКомпактна центральна установка з рекуперацією для квартири.Дивитися серію →

Для новобудов вентиляцію проєктують одразу — центральною припливно-витяжною установкою на квартиру чи секцію або даховими вентиляторами спільної витяжки. Асортимент установок — у каталозі припливно-витяжних установок з рекуперацією.

Рекуперація тепла тут не додаткова опція, а економічна необхідність: механічна вентиляція цілодобово викидає нагріте повітря надвір. Рекуператор передає тепло витяжного потоку свіжому припливному й повертає до 90% енергії, тож узимку квартира не вихолоджується, а рахунки за опалення не злітають. Саме тому всі установки в лінійках NARAH, TURAIS і NASHIRA S — з рекуперацією.

Загальнобудинкову механічну витяжку в багатоповерхівці найчастіше реалізують даховими вентиляторами: вони створюють постійне розрідження у стояку, тож тяга не залежить від погоди й поведінки сусідів. Такий вентилятор ставлять на оголовок стояка на технічному поверсі або на покрівлі.

Підсумок розділу: для готового житла оптимальна децентралізована установка у квартиру, для новобудови — проєктна центральна чи дахова система; рекуперація тепла обов’язкова, щоб механічна вентиляція не вихолоджувала житло.

Вентиляція громадських приміщень у багатоповерхівці

На перших поверхах багатоповерхівок часто розташовані нежитлові приміщення — магазини, офіси, аптеки, заклади HoReCa. Вентиляція громадських будівель і приміщень підпорядковується суворішим нормам, ніж житло: тут вищі вимоги до повітрообміну через велику кількість людей.

Такі приміщення не можна «садити» на житловий стояк — для них проєктують окрему припливно-витяжну систему з власним викидом. Приклад підходу до громадських об’єктів — у статті «Вентиляція для шкіл і закладів освіти».

Підсумок розділу: комерційні приміщення на перших поверхах вентилюють окремою системою за нормами для громадських будівель, а не через житлові канали.

Типові проблеми вентиляції у багатоповерхових будинках

Проблеми з повітрообміном у багатоквартирному будинку зазвичай мають кілька типових причин:

• Засмічення каналів. Пил, будівельне сміття чи несанкціоновані врізки порушують роботу всього стояка.
• Зворотна тяга. Повітря йде у зворотному напрямку — із каналу в квартиру, з чужими запахами.
• Герметичні вікна без припливу. Витяжка перестає тягнути, повітря застоюється.
• Потужні кухонні витяжки. Врізані в спільний канал, вони перекидають тягу в сусідів.

Найчастіша й найнеприємніша з них — зворотна тяга, коли повітря йде з каналу назад у квартиру разом із запахами сусідів. Надійний спосіб її позбутися — відновити приплив і за потреби перейти на місцеву примусову вентиляцію, яка створює стабільну тягу незалежно від погоди й стану стояка.

Перевірити тягу можна самотужки: піднесіть смужку тонкого паперу до витяжної решітки. Якщо папір притягується до неї — канал працює; якщо відхиляється чи стоїть нерухомо — тяги немає або вона зворотна. Робити перевірку краще у прохолодну погоду, бо влітку слабка тяга — це норма для природної системи, а не поломка. Відкрите вікно під час перевірки одразу покаже, чи проблема саме у відсутності припливу.

Підсумок розділу: більшість проблем — це наслідок відсутності припливу й порушень у спільному стояку, а не «поганих» каналів самих по собі; просту діагностику тяги легко зробити аркушем паперу.

Хто відповідає за обслуговування вентканалів

У багатоквартирному будинку спільні вентиляційні канали й стояки належать до спільного майна співвласників. Відповідальність за їх утримання й періодичне очищення несе управитель будинку — ОСББ, ЖЕК чи керуюча компанія, а не окремий мешканець.

Мешканець відповідає за ділянку в межах своєї квартири: справність решіток, наявність припливу й коректне підключення власної витяжки. Планове обстеження й чищення спільних каналів проводять залучені фахівці за заявкою управителя.

Підсумок розділу: спільні канали — зона відповідальності управителя (ОСББ/ЖЕК), внутрішньоквартирна частина — мешканця; проблеми стояка вирішують через управителя.

Запитання і відповіді